— 123 —

козацтвомъ, мусили позбутися свого званя. Дал% въ умой сто-

яло, що бь украиньску залогу вывести зъ Старого Быхова, де

сид%ли тодђ московскй вороги Ивань Нечай и Самбйдо Выгов-

и що бь не будо тамъ иншого вбйска окрбиъ москов-

ского. Повыводити козакбвъ зъ БВлои Руси, вымагали черезъ

те, що тамъ. ШЬколи не було „черкасъ“, ее бь то козакбвъ;

до того жь зъ сус%дами зъ Бђлои Руси — Поляки, а зъ ними ко-

заки заведуть нескбнча€ий сварки. Коли помре гетьианъ, ко-

заки не мали права выбирати нового безъ царского дозволу,

такъ само не могли козаки зсадитц зъ уряду гетьмана, хочь

бы вонь иоказався и зрадникомъ; про выпадокъ треба

пов%домити царя, а вбнъ вырядить вбдъ себе, кого захоче,

выслеЬдити и коли выявиться за гетьманомъ вина, тод% его зса-

дити и натом•ћсть выбрати нового, але не инакше, що бь но-

вого затвердивъ царь. Отся умова нВ-6ы-то боронила гетьмана

и урядъ вбдъ небезиечности и колотнечи, але на

самбй речи, вона дротоптувала за для ворогбвъ гетьмана и у-

ряду стежку въ Москву зъ доносами, а московскому уряду

воно надавало можливоста сочити за потайными вчинками на

Украин'Ь и втручатися судовою и сл%дчою дорогою въ справы

украиньского уряду. Заборонялося гетьманови безъ рады и по-

рады усеи козацкои черни выбирати на ПОЛКОВНИК6въ и въ за-

гал% на урядовй посады. Таке право давно колись водилося

у козакбвъ, але 6г0 скасувавъ Богданъ Хмельнииџйй; москов-

скому урядови було користнымъ зновъ пбднести се право; 60

вонь спо#вався на прихильнбсть ббльшости „чорныхъК людей.

Выбирати на полковника, треба було не инакше, якъ съ пол-

чанъ того самого полку. УСВ урядники повиннй бути право-

славнои веЬры; нав%ть не могли бути урядниками такй, що не-

довго церейшли на православну в•Ьру. Сказано було, що така

умовина заводиться черезъ те, що чужинцђ баламутили, а ко-

заки терићли вбдъ нихъ утиски. Заборонялося гетьманови су-

дити и карати на смерть полковникбвъ и въ загал± урядни-

кбвъ, доти, доки царь не вырядить кого вбдъ себе розсудити

справу Ся статья забезиечувала такихъ людей якъ Тимо-

(Ай Цыцуря, або Василь Золотаренко: вони нажили собВ ба-

гато ворогбвъ, а са могли напутити проти нихъ молодого геть-

мана. На будущину ся статья въ кудв зъ иншими змбцняла

московску кормигу и знесилювала верховный урядъ;