— 121 —

На се промовивъ :

„Вы мовите, що приписано до вбй-

ска заморозкого; а коли се сталося? ТодВ, якъ вбйско запо-

розке вбдреклося вбдъ Польскихъ королђвъ; а явь було пбдъ

ними, то бувъ не за вбйскомъ завороз-

кинь, а за Польщею. Козаки иоселилися тамъ не що давно ;

в коли мКна, то треба переселити ихъ де инде; коли жь вже

не можна, то най собВ сидять тамъИ

и старшина почали просити, що бь та мгЬста, про

якй йде розмова, лишити ври вбйску задорозкому. „Про ей

мьста, мовили вони до воеводы, на рахЬ л'Ьвше й не згадуйте,

а то подниметься у вбйску колотнеча и

ббльшь не зиагався. Дня 17. жовтня за М-

стомъ зббралася генеральна рада. Збйшлися не только козаки,

а й натовцы мьщанъ и иосибльства подриходили зъ м±стъ,

М'Ьсточокъ и (Аль, московскй воеводы 'Ьхали зъ своими ратни-

ками. наказавъ опойстити, що вбнъ волье, абы

рада вбдбувалася прв бутности его и выбрала на гетьмана по

свогђмъ старосв%цкииъ звычаяиъ, того, хто любый козакамъ.

Новый гетьианъ зъ усеЬиъ вбйскомъ повиненъ бути въ под-

даньствВ у царя пбдъ вго самовластною рукою на в±ки.

Не подобалася де-кому отся бутнбсть московского вов-

воды и 6г0 вбйска. На московского воеводу ремствували за

его вчинки; нар%кали, що вбнъ вбйско заморозке вважаа, наче

за пбдгорненый, а не за вбльный нарбдъ и заи% явться ула-

годити долю 6г0, не такъ, якъ саме вбйско того бажатиме,

а такъ, якъ захоче Москва. Ще 66льшь образило ковакбвъ те,

що звешЬвъ князю Петру Довгорукому ибдбйти зъ

своимъ вбйскомъ и оточити М'Ьсто, де зббралася рада. Яка се

вже вольна рада, коли вона оточена московскимъ вбйскомъ !

Коли такъ, то вже вона мусить прирадити такъ, якъ бажатиме

московска власть !...

Насамиередъ заприсягли на вбдданьство, тй задн%прянь-

скй полковники и старшина, що ирибули зъ ЛВво6е-

режнй заирисягли ще давннше. Розпочалися выборы: одно-

голосно выбрали на гетьмана Хмельницкого. Дал± пере-

читали Переяславску умову 1654 р. а потбмъ читано нова

статй, яка урядъ вважавъ потр±бнымъ надати

коааваиъ на те, що бь вони буди 66льшь залежными вбдъ