— 140 —

оовнь, дощова година“. НарештЬ зббралиея ПоляКи и подали

въ Крыть з“ству про свбй вохбдъ. Ш±стьдесять тысяч%въ

крымсвихъ и ногайскихъ ординц±въ та яничарбвъ рушили на

Украину. Дня 26. серии вырушивъ съ пбдъ Терно-

поля на Подбде и дбйшовъ до Ор%ховець.

VI.

А Шереметевъ и соб'Ь рушивъ съ Ювва на Волынь и га-

давъ прийти въ Польщу поиередъ того, якъ Поляки дов±да-

ються вро вго рухъ. йшовъ за Шереметевымъ

шляхоиъ Гончарихою и прибувъ до Шереметева тодВ, якъ

московске вбйско прийшло до могилы Переиетихи. Шереме-

тевъ повитавъ гетьмана сухо и зневажно, повазуючи, що вму

мало нужды до запомоги возакбвъ.

Величко въ сво±й Мтоииси иов±дав, що Шереметевъ, про-

в±вши съ табору, промовивъ прилюдно вказуючи на геть-

мана: „Сему гетианишкВД * ) 66льшь бы пристало гусей пасти

жь гетьманувати. Такою вневагою Шереметевъ не тбДЬКО

пон%вечивъ гетьманову ревность, а ще самъ пбдсобивъ ему

вбдречися вбдъ Москвы за слушвого часу :

Перейшовши Хвастбвъ, московске вбйско рушило на Ко-

тельву, а йшовъ соб% оббчь шляхомъ Гончари-

хою. Вже мосвовсве вбйско близилося до Котельвы, якъ

выряженый на розйдки съ польского табору за-

хошввъ кблькохъ козавбвъ и прив%въ ихъ до табору. Козаки

росиов'Ьли, що у Шереметева 80 тысячввъ вбйска, що вбнъ

и Цыцура гадають, що й доси таборув 66ля Терно-

поля, и що у Потоцкого може чи 6 и 6000 вбйска, а про дю-

бомирсвого — всв тои думки, що вбнъ десь далеко за Вислою.

Така звВства дуже подобалася жь пряму-

ють пыталися Поляки у козакбвъ.

На Чудново, —

вбдиов±дали козаки.

— и ш Е о (н. пр. мольчишко, сынишка, лакейшко)

C“iECb

въ великоруск0й граматиц±, зоветься „уничижительнымъ", себе такимъ,

що вызначае найг0ршу зневагу, нехтованв. Здаетьса чи в въ друг0й

д;0й европейс;0й мов± cFiEcbI съ такою ознакою.

(Додатовъ перекладчика).