— 141 —

Дня 9. жовтня вббралаоя вбйсвова -рада в прирадвла во

гаючись вти проти ворога. Вбйсво рушило по Гоичарво•Ь на

вустр'Ьчь Хмельницкого. Правыиъ врыломъ вермувавъ Пото-

Л'Ьвымъ ЛюбоиврсвТ, гарматы йшли по серединВ, а въ

60Е6ВЪ у нихъ Татаре. Вбйско дбйшло до Гончарского поля.

А мосвовске вбйоко тымъ часомъ ваближалося до Любора, —

се верше волыньске и±сто на межв возачои Увравиы. „Суча-

снивъ вов±дае: „Коли вольсвё вбйско пропнуло те Мсце, де

водись стояла середь поля корчма, обыдва ватажки повхали

поручь и въВхали на высоку могилу. Зъ вбдси вони заприм±-

тили, що чагарниками 66ля Любора йдуть люде. Гетьианы вы-

— подивитвся, що то за люде. Розв•Ьдчивъ

рядили розвВдчика

небавонъ вернувся и давъ зв±стку, що то вбйско неприятеля.

Тодв вырядивъ гонця до Нурадина, абы вонь пбелавъ

вбдд±лъ орды проти Moeka.uhBb; а вбдъ себе вырядивъ проти

нихъ два ШЛЕИ драгонбвъ, два волки Выговского и польского

коронного писаря. Пбйшло ще кблька полкбвъ зъ добров волв.

Выговскому довелоея битися въ Москалями. Москал•Ь свершу

вдарили на Татаръ, а

— вбдстувили. Поляки злапали

явогоеь Москаля и вытрусили у него пдянъ рознорядвованя

вбйсва и що Mocka.uh затаборували и обводуються

валомъ.

Дня 15. вересня зббралася вбйскова рада. СмЬливВйшВ

радили: не давати ворогу спочвнку, не гаючись вти на него,

то бь вонь не окревивсяД. Люде обережвВ не приставали на

ее и говорили: „Ще не првбули до васъ гарматы, ще й

хота не прийшла и не улаштувалася. Тише возьмемо вхъ въ

облогу, та вовагомъ нудвтимемо ихъ“.

„Ю, промовивъ Потоцкш, черезъ га%не мы позбудемося

завзятя а вороги наберуться его. Та й Татаре гадатимуть, що

мы здявалвся“.

Прирадили чинити справу житью, нападати на ворога, не

даючи ему спокою, мордувати его приступами. Дня 16. вересня

МоекалЬ и козаки выступили съ табору и стыкнудися съ вра-

выть врыломъ подьского вбйска ; якъ же вдарили на нихъ

Поляки свисаии, вони подались навадъ; а Татаре вину-

лись на нихъ зъ боку, выскочивши зъ гаю. Москаль втЬвли

до евого табору. Поляки пбдмздили до ихъ валбвъ и глуву-

выи гуваючи: „Ой вы страхоподохи ньвчемнй! выходьте би-