— 175 —

вбдиов±ди. Оомво полистувавшись въ вебожеп, вбдаоввдавъ

своею грамотою 21. сершня до царя таке: „По наказу • вашого

царсв. вел. я писавъ до свого небожа Хмельницкого и вме-

немъ Божимъ усовВщувавъ его, що бы вбнъ згадавъ вро свого

батька, про власну заприсягу, вернувся до колишнёго, и бувъ

йрнымъ вашимъ вбдданкомъ. Але я маю вбдъ Семена Году-

ховского, колишнёго ЮЕйевого писаря, вевну зв±ству, що

тримавться за одно съ привбдцями. Мого посланця вонь заки-

нувъ ибдъ арештъ, и покликавъ на заиомогу Крымского хана.

Хань ордою вже въ уманьсвому полку, даштувться вою-

вати проти царя и вбдобрати л±вобережну Украину“. На

останку Сомко просивъ вырядити на Украину московска вой-

ска дроти зам±рбвъ Съ Протасьевымъ СОМЕО вырядивъ

въ Москву и Семена Голуховского. якъ скинули

вго зъ писарства, Вздивъ до Варшавы; тамъ вго не привитии:

Поляки вважали аго за московского шрихильника и не в±рили

ему. Теперь вонь обернувся до Москвы, просити царскои ла-

ски. Поглядами на вддносины Хмельницкого Сомко й 30-

лотаренво не вбдрбжнядися и Золотаренко остерегавъ Москву

про небезвечнбсть вбдъ Правобережц±въ и здавався на Голу-

ховского. А пряиувавъ до царскои столвф зъ

дужкою провести обохъ и Золотаренка и Сомва.

За кблька ибсля того Сомко черезъ гонця

Никифорова посылавъ до царя иншу вже звВотку, цо

сирав$ хоче вбдречися вбдъ Польщ±, 60 полковники не да-

ють ему воль. таки свравд± писавъ до Сомка, що мае

охоту пристати до Москвы. Сомко радивъ Москв±, що бь 66ля

бувъ хто въ МоскалВвъ; а на правобереже вырядити

московске вбйско, возабирати Чигиринъ, Корсувь, Умань ,

Брацлавъ и БВлу-Церкву: коли и Поляки подуть на льво-

береже, то до заду ихъ буде московске вбйско; коли жь

вже доведеться поступитися правобережными мьстами, то треба

зъ нихъ вывести ychXb мешканц%въ на дввый 66къ: нехай

беруть Поляки мвста безъ людей. Та й за те ще треба вымо-

вити у Полякбвъ дјвый бер%гъ Дн±пра. Бачимо, що Сомно

такимъ побытомъ подававъ ту думку, яка оабсля вывонадася ,

але вже то$, Коли самого Оомка не було на свВтВ.

И Сомко, и ворогъ вго Золотаренко, и инша иодковники

въ своихъ дистахъ въ Москву разъ-у-разъ вымагали москов-