— 183

надавано вривиле'Ьвъ на маетности; одначе незадоволенв не

зникло: козаки ремствували, що Татаре, спбльники Польщ'ћ,

розбђглися по Украин•Ь, грабують, pyTIYk0Tb и забирають Укра-

инцВвъ въ неволю. Гетьманъ разбвъ въ десять

просивъ урядъ, що бь швидше вырядивъ на лгЬво6е-

режну Украину иольске вбйско съ козакаии и ордою и тавииъ

робомъ правобережна Украина стекалась бы Татаръ. Не до-

ждався вбнъ вольского вбйска и мусивъ самъ 7. жовтня 1661 р.

зложити умову съ ханомъ Мекметъ-Гиревиъ. Хань вонявся

вырядити свою орду съ козаками на л±вый берјгъ Дн±пра;

заказавъ орд± нападати и пустошити въ тыхъ полкахъ, якй

вырушатъ на вбйну и не чинити насиля надъ добромъ и людьми

во тыхъ мВецевостяхъ ЛВво6ережа, яка приставатвиуть ибдъ

гетьиана; дальше 66льшь трохъ Д[Њвъ не стояти 66ля такихъ

мьстъ, якй не поддаватимуться, 60 черезъ те Татаре могли бь

розсыаатися ио На останву, хань заказавъ

встуаати въ мирову безъ Польского короля и накававъ

орд% вертатися до Крыму не аравыиъ, а д'Ьвымъ берегомъ

Дн±дра.

Зъвднавшись съ Татарами, 21. жовтня 1661 р.

рушивъ на л%вобережну Украину ; гетьманъ и хань затабору-

вали 66ля Переяслава. зъ своимъ обозомъ ставь

66ля Попбвки за р%чкою Трубежеиъ. воевода,

Песковъ, згодя доносивъ цареви, що тодь умо-

влявся зъ своимъ дядькоиъ Сомкоиъ и нь-бы-то Сомко зго-

джувався вбдречися вддъ царя, якъ прийде цольске вбйско до

11ереяслава. Не выконавъ сего Сомко, черезъ те бъ-то, що мо-

сковске вбйско заздалегбдь посиьло въ Переяславъ. Сену до-

носови не можна няти в•Ьры, 60 тодгЬ доносы комионували

ибдъ валывомъ Сомк0выхъ ворогбвъ; а ворогбвъ у Сомка було

Сомко выЬздивъ на розмову до свого небожа, розно-

вляли вони на греб." м%жь Передславомъ и табороиъ. Сомко

потбиъ доводивъ московсжимъ воеводаиъ, що въ розмовь зъ

небожомъ, вонь усов±щувавъ пристати -до царя, але

не шосдухавъ вго. Сомко радивъ писати до царя: „Що

— вбльный

таиъ я ему писатииу, вбдпо"въ гетьмавъ

чолов±къ; надъ моею головою нема коронного гетьмана,

нЈ воеводы; а королВвске вбйско ибдъ моею рукою. А ты на-

лавный гетьмавъ не сзиъ цо соб±, а рбдъ цене; выженџ MQ-