— 193 —

не вбдпойдавъ Оомкови, прикинувся нВ бы дечого зъ аго ли-

етбвъ не розум%в; одначе похвалявъ вго за в±рну службу

и пбдохочувавъ и дальше служати цареви. листь

Сомка, що обороняти Украину наказано Ромода-

новскому и Шереметеву.

Небавомъ прибувъ на Украину стольникъ Оснпъ Коко-

и попривозивъ царскй царь зъ однаковою

ласкою выхвалявъ и Сомка и Золотаренка и повгЬдомлявъ, що

вел%въ скликати раду и выбрати на гетьмана. Сомко вычи-

тавши листъ, мовивъ до Коковиньского: „Мене тћшить

царска ласка, а не гетьмановане; хочь я буду останнимъ ко-

закомъ, то вТрно служитииу цареви.И

Ббльшь мВсяця продержався Сомко въ облоз•ь проти

Хмельницкого. таборувавъ. за три верствы до

Переяслава: кблька разбвъ вбнъ зъвздився зъ Сомкомъ. Соико

зааевнявъ воеводу Волконьского, що вбнъ усойщувавъ

пристати ибдъ царя, але якось пбдаивши, проба-

лакався, що Сомко радився зъ якъ бы инъ зъвдна-

тися съ Крымскимъ ханомъ, що вони умысно гаялися, чека-

ючи, доки король съ Поляками прибуде до ki6Ba.

На останку зъ вбйскомъ прибувъ до Перея-

слава; до него приставь и Золотаренко зъ своими козаками.

Хмельнищйй не вЬдавъ, що прийшовъ але Та-

таре, ладивши руйнувати Пирятинъ, злааали московского роз-

в%дчика, дов±дались вбдъ него, що прийшовъ

и повТдомили про се Хмельницкого. Гетьманъ швидше знявъ

таббръ и ставь рушати до Дн%пра. зъ Сомкоиъ,

Золотаренкомъ и чернигбвскимъ полковникоиъ Силичеиъ по-

дався у сјтЬдъ Хмельницкого.

Дня 17. лишня стався 66й. У було 20 тысяч%въ вбй•

ска, м•Ьжь ними 24 польскихъ хоруговъ и Н'ЬмцЬ

— драгоны;

Татаре покинули гетьмана и подалися до свого Крыму. БОЙ

розшочавъ Сонко зъ своими козаками; билися двђ съ полови-

ною годины, доки съ конницею не наверъ на

вбйско Хмельницкого. ПравобережцВ подалися и не стромо-

глися вже поправитись; одна поб'Ьгли до ДКЊира; другй съ

— иВхотиныф

Хмельницкимъ втђкли въ л%съ; только Н'Ьмц'Ь

(було ихъ тысячь чолов%ка) стояли хоробро и до одного

иолягли головами. За тыми, що ио6'Ьгли до Дн±пра, вбгналися

ист. Ыбд. ХШ. т.