— 188 —
Тымчаеоиъ Москва не лишала надн порозуи%тиея съ
Хмельницкимъ. У Хмельницкого ие було ладу съ Польщею:
Поляки все ще пбдзорвли а чекали вбдъ него грады. Гетьманъ
Станиславъ ПотоцсТ листувавъ Любомирскому чутку, нВ бы
вдався до царгородского иросячи звяти зъ него
чуднбвску заирисягу, що зсылавться зъ Сомвокъ и Бру-
ховецкииъ и бажав, що бь ва него напали Лћвобережц% тодВ,
якъ аъ ввиъ буде HeBuaRii вбдд±лъ вбйска« Отъ тод% вбнъ
и вывравдуватиме себе тымъ, що ио невол% мусивъ пристати
до Москвы. Тутъ було по трохи й правды. писавъ
на до СВрка, казавъ вму чииъ будь иотурбуватн въ сте-
пахъ Татаръ и подававъ вадеЬю, що небавомъ и саиъ воюва-
твме съ Татарами и чекаа столки европейскихъ державц±въ
проти Турокъ. „Не турбуйтееь съ того, висавъ вонь, що мы
тутъ Татаръ закликавио и присягаемо имъ, не годиться иередъ
своимъ братоиъ брехати, а що вередъ басур-
маномъ, то Богъ простить. Д
неворозумвня съ Польщею не знвкали: Денись
Балабанъ хочь и ненави$въ Моековщвну, але бувъ щиро пра-
вославныиъ и инсавъ до короля, що бь вбдио"дно гадяцкбй
и чуднбвскбй умовамъ, швидше були позабвранй вбдъ
та монастырь в церковна мавтноств, якй шопередававо инъ
вбдъ православныхъ; що только ся сарава втихомирить Украину
и войсКо заиорозке лишиться нестемевно вЬрнымъ Польщђ.
Гетьманъ ще въ бере".ии вырядавъ до Варшавы Гуляницвого
съ Креховецкамъ, Глосиньскимъ и Каилоньскимъ повбдбврати
вбдъ православна еиископскй катедры, архимандрит-
скй и церковнй маетности и проснвъ короля швидше вырядити
польскихъ k0MicapbBb, що бь въ куа% зъ украииьскиии выконали
отсю, якъ вонь мовивъ п святу справу.“ Але выконати сего не
можна було: доки Поляки латинянами, не могли вони чинити
кАчого такого, що бь було шкодило ихъ До того во-
вставало пытанв про вызволене народу съ подъ ианбвъ. Укра-
нарбдъ за сю справу стоявъ на рдвнВ якъ и за В'Ьру.
п Доношу вашому величеству, писавъ до короля, що
паны шляхта и посесоры маетностей вашихъ и дВдичныхъ за надто
обтяжають людей неиомВрными чиншами, десятинами, поводов-
щинаии и иншиии; приневолюють до роботы возакбвъ, чинять
надъ народоиъ насвде; нехтують нашими правами и вольностями,