— 200 —

неминучо було ихъ треба. Змаганя свои вбйско поставило въ

безъ доброго запасу отыхъ засновинъ; а тымчасомъ

три силы супротивна и ворожа ему стали тягнути его до

себе. ТВ силы були: Московщина, Польща и Туреччина. Черезъ

бракъ самостбйныхъ горожаньскихъ засновинъ

тканина не

мала такои дебелости, що бь выдержати страшенну ваготу

натиску отсеи трбйц%. Тканина почала рватися. А вже жь де

громада нввечиться, руйнуеться, тамъ неминучо беруть гору

особистй сионуваня тыхъ людей, котра складували громаду,

обречену на ан'Ьвечен6. Пбсля громады лишаеться

якъ посля ворваня тканины: пацёрки зъ нитокъ свђдчать, що

була колись и основа и ткана.

Павло Тетера бувъ родомъ съ Переяслава: тутъ за Бо-

гдана вбнъ полковникувавъ. За молоду вбнъ иридбавъ соб

%осв%ту далеко лучшу, н%жь була тодгЬ загадомъ коза-

кбвъ. Але освьта не надала ему нВ воевничого хисту, нгЬ хо-

робрости и вбдваги, нь чести. Завсе вбнъ бувъ великимъ само-

любомъ, дбавъ только про себе и тетерь показався якъ разъ

сыномъ свого часу. Ще полковникуючи вонь розжввся, а по-

бравшись зъ Богдановою донею — ставь богатиремъ — дукою.

Тетера у kY11t зъ Выговскимъ працювавъ надъ Гадяцкою умо-

вою, добувъ собђ щляхоцтво и за ибдиогою Бенёвского бувъ

выбраный писаремъ вбйска заторозкого. Потбмъ подався въ

Польщу, пбдлещувався до короля и придбавъ вбдъ него мае-

тностн за свою прихвдьнбсть до ПольщеЬ. Що бь зббрати

66льшь готовика, вбнъ та маетности повернувъ въ заставь;

съ початку 1662 р. вонь прибувъ на Украину, на посаду ко-

польского съ платнею 2000 золотыхъ рбчно. Теперь

Павло Тетера кушивъ соб% гетьиановане. Роздаючи хабарь,

вонь мьтикувавъ вернути ихъ зъ зайвиною, якъ стане гетьма-

номъ; вбнъ роздававъ грошгЬ на пбдкуиъ, такъ саио, якъ кра-

марь выдав ка[йталъ на краиъ, що бь ббльшь розжитнся.

приятель Выговского, вонь ставь теперь 6г0 лютымъ

ворогомъ и вгодя погубйвъ его. Поставивши собь метою —

догоджати Полякамъ, Тетера въ листахъ до короля и до

высшихъ польскихъ урядникбвъ пильнувавъ, вызначити себе

за чолойка наче чужого вбйску зашорозкому, а только при-

становленого пильнувати и наглядати его. Вбнъ выдававъ себе —

ва такого, наче вонь Н'Ьколи не бувъ нВ возакомъ, Укра-