— 179 —

духовныхъ в св±тсвихъ людей радо повитають Метоф•, 010-

дьваючись черезъ него придбати для Украины царска ласки.

Свод“аються, що коли вернеться то й задввпряньсжа

козаки пристануть на вго пораду.“ Москва наказала

поглядати за Сомкомъ и за иншими. Доси вбнъ выдававъ себе

за Золотаренкового приятеля и въ вуив зъ нимъ баламутивъ

проти Выговского, а теперь и на Золотаренка, тавъ само, явь

и на Сомка вбнъ зводивъ, що вбнъ не стоить того, що бь

гетьманувати; одначе до якогось часу выдававъ себе Золо-

таренкови приятелемъ и ворогоиъ СОИЕОВИ. Тишвоиъ•нишкомъ

вонь баламутивъ Соика и Золотаренка одного проти одного,

а тымъ часомъ завввъ -зносины съ вошовымъ заворозкииъ Ива-

номъ Мартиновичеиъ Бруховецкииъ

и заходився, що бь

сей добувъ соб'Ь гетьманьску булаву. На Уиратњ выразво во-

рогували значнй проти простыхъ, городовй козаки проти низо-

выхъ. Сомко и Золотаренко обыдва були значными, рада були

выл±зти въ шляхту, завести на Украин± шляхоцтво н розжи-

тися на такй права, що бь можна було набивати кишеню зъ

громадского добра и кериувати справами Украины. На Запо-

рожу мбцно держалися за рбвнбсть, ненавид%ли пбдвееене надъ

чернею и ибдзорили • на граду и неприхильвбсть до Польщь

yctXb значныхъ. Знаменитый Ctpk0, прихильнивъ

и застуиникъ молодого Хмельницкого проти Выговского, теаерь

нехтувавъ за Слободащаньску умову. Ненавидьвъ вбнъ

и Сомка и обзывавъ его зрадникоиъ. Скрбзь но Украинв ишовъ

гомбнъ про выборы гетьмана. Выббръ чв Сомка, чи Золота-

ренка, ЗапорожцеЬ вважали за торжество шляхоцкого прямо-

ваня. Думка про шляхоцтво, ширячись по Украин±, мимо волВ

городовыхъ овинна була хилити ихъ до Польщ•Ь. Гадяцку

умову стоитади не розм'Ьркувавши; минуло вбсля того доволЬ

часу; козаки пильнђйше вдуиувалися въ Гадяцку уиову и що

дня 66льшало такихъ, що жалували по минулому, гавьбили

себе за те, що восшЬшно такъ Вбдреклися водъ Гадяцкои уиовы

и бажали вернути страчене. Козакамъ не подобалося, що шля-

хоцтво надавано только де-кому. Пбсля Чудидвскои уиовы

ирихильники Полякбвъ стали «лести, що теперь усе козацтво

порбвняно званвмъ высшого шляхоцкого стану. Дойдавшвсь

про отсю гутбрку, на СЬчи написали и розбслали до городо-

выхъ отаку „Преславне вбйско заворозке низове