хмх

ut formula, quam sub а) posui, поп obligetur:

(пот. sg.), арнизфтп, гмелд, НЮДЋП etc.l)

е) In suffxo енк praecedente cOnsona, postquam ь

fnalis in elementum palatale, de quo supra dictum est,

abiit: кмлнк = kamin', перьстмк — perstin'; реитнк

— те-

min' etc.

х) In suffxo тель, quod ь in illud elementum palatale

mutata monosyllabum factum est formulaeque, quam sub а)

posui, sufecit; дтмт•влк, тнтмь, просвттль, првдатмь, ект-

днтмк, сквднтмкстко, сквднтмьства, СКВДНТМЬСТКОУЮ, скв-

ХНТМЬСТКОУЕШК, свтднтмкикоуетк, сквднтмьсткоусиъ, скВдн-

тмьсткоусте, СКТДНТМЬСТКОУЮТЬ, сктднтмьсткоуд, сктднтмк-

ствоукпрн, сквднтмьсткои, etc.

Х) In locativo sing. деп. т. et п. et in dativo et lo-

cativo sing. деп. f. pronominum: н — јъ, сь, ук et кьск.

р) In locativo sing. деп. т. et п. et in dativo et 10-

cativo sing. деп. f. pronominum possesivorum•: мой, твой,

ской, ишь et кммк.

Si quis dialectum tantum parvorossicam respexerit,

поп alienus erit ab opinione etiam suffxum ниь in formis,

quales sunt првднниь, послхнниь, сомчишь, гудоучјнмк etc.,

derivandum esse а formula parvorossica: ојет — еет —

ёт — 6m = im. Сит autem suTxum ник eodem iure ad

formulam palaeoslovenicam: ниль

— ник referri pos-

— нниь

sit, evangeliarii Putnani indolem propriam respiciens alte-

ram explicandi rationem priori praeferendam esse arbitror.

Codicis nostri habitus parvorossicus еа re profecto поп

lmminuetur.

1) Sed hic те adnotare oportet scripturas veluti еав, quas виЬ

lit. П) et 9) commemoravi, etiam in codice Mariano 81iisque glago-

litici8 codicibus поп tam raras едве.