Угорський КОРОЛЬ МАТВ1й КОРВИН

про MaTBia i иньших далеко по чужих краях

i Iiz народи.

В тих часах, а най[йзнјйше до XVII в. rycina на мою

гадку наступити останна нашот uiCHi в форт,

як ii маеио в пЈд ч. 1. Що по за тиц и, ее

буди лише додатки або пропуски або невначнј проби

поправок. неиожливо скавати, котрЈ иоменти 00H0BH0i ре-

перейшди вЈд Сербо-ХорватЈв або ся впди-

вом ix репертуару.

Можливо, що до тих ноже належати мотив, як

дурить султана. BiH IiI' иовстати як анальойы до II(mi6H0T0

викруту Марка Крадевича, лише прибрав форми BiM10-

до BMiCTY niCHi.

cuoBiHcbk0-cep6cbki иусјди появити и,

коли вже прибрала eakiHqeHi форми. До ряду тих види-

BiB зачисляю BiTiHY в 4 BapiHHTi. не бере на себе, як

деинде лише:

„Poslo је ро miniSki 2nidarji

De sa то •strili miniSki gvantB1)

i убираеть ся. в монаший, II(ui6H0, як i в ycix полуднево-

едавянських BapiaHTax. Згадка про кравця приходить

аде за те мает ii в

чи2). I тут кдиче герой до себе монаха- кравця, щоб йоиу

ekP0iB „чудну доламу”

Перебиране в монаха (калуђера), як се каже Халанский,

locus communis пол.-сдав. епоса3). Повтаряеть ся воно усюди

там, де е лише нова про перебиране. Навјть Стояна на-

кдадае на себе монашу води хоче ся до мужа 4).

Що се був вагальний ввичай, на те вкавуе i „Краљевић

Марко и Махмут ВезирД, де ся про те, як висвобо-

див Янко i Секула заикненого Марка.

Янко дав тут науку молодому i радить йоиу:

1) Strekelj, ор. cit. с. 18; gvant

8) Бог ишић, ор. cit. N. 86, с. 236; Hrvat. пат. pjesme II, с.

213, N. 48,

3) Х адан Cki й, К вопросу об 0TpazeHizx о БОВ'Ь в серб-

сков эшосгь, стр. 279.

4) Мил. Освет ник, Разне сри. нар. и. N. 19 „Љуба Јанковића

СтојанаИ

пор. Халан ск Юж. сл. ckaaaHiH о крал. М. ХХХШ,

стр. 89 (612).