39 —

Прибули до него пбсланцв: СТОЛЬНИЕЪ Ивань ОЛФвмовъ

и шляхтичь Ничипбръ Волковъ. Вони привезли приказъ, що бь

Пушкарь сихЬвъ тихо й не навадавъ на гетьмана.

„Не я нападаю на Выговского, вбдмовивъ Пушкарь, а Вы-

нападав на мене, хоче примусити мене, що бь я не

стававъ вму на перешко$; але жь я, яко в%рный подданый его

цар. величества, не хочу домати свови присяги; до заходахъ Вы-

говского я спостерегаю его незичливбсть, тыиъ-то я вбдкинувся

вбдъ вго властолюбства й врохаю, такъ соб'Ь, якъ и ВС'Ьмъ

вВрнымъ ибдданымъ, царской обороны та ласки“.

Съ такою вбдповТдю гонц± повернули назадъ до Москвы.

Л Пушкарь все посылавъ до Москвы доносъ за доносомъ та

ибдбурювавъ нарбдъ супроти гетьмана.

Гетьманъ опинився на незручному становищи. Вбнъ по-

що урядъ черезъ наговоры Пушкаревй та

ЗапорозцЬвъ, хочь и вызнае вго за старшого въ краю, але не

йме вже вВры ему; Пушкарь зъ Заиорозцяии теперь 66льше

подобались МосквВ, згоджуючись на 66льшу залежнбсть вбдъ

неи, жь Выговского, що боронила свою краеву авто-

Гетьманови не подобалось вымарана Вхати до Москвы.

Урядъ, чекаючи привзду Выговского, не брався до жадных ъ

переиђнъ: не вироваджувавъ вовводбвъ, не выряжавъ вбйска.

розум•Ьвъ, що якъ тбльки по%де до Москвы, то зне-

хотя мусить пристати на всВ умовы, на вс'ь церем%ны, якихъ

в0дъ него вымагатимуть. Одну вонь теперь мавъ думку, вод-

чахнутись вбдъ Московщины та злучитися съ Польщею. Вбнъ усе

вбдкладавъ свою подорожь, выгадуючи рбзнй приключки для того,

60 чекавъ кбнця справы Польщи зъ Шведчиною. Хитрово разъ-

по-разъ писавъ до него, напосгЬдаючи, що бь У Путивл'Ь

готували за для него подводы та провбдникбвъ. Гетьманъ од-

мовлявся у свому лис%, що ему не можна кидати Украины

въ така небезиечнй часы. „Хоча его цар. величества

(писавъ вбнъ 18. березоля до свого батька, вгћдаючи, що листь

вго той покаже вовводВ) часто до мене шише, але заразъ

не можу, а се черезъ те, що мене звбдусћль сповВщають :

король змовившись зъ Шведскимъ, хочуть вкупЬ ру-

шати на великого государя; полки „ надходять до Межибожа ;

зъ другого боку насував велика сила дитовска, а тутъ у насъ