— 47 —

ступити до Полтавы, пбславъ полтавцямъ ще разъ останна

умовляна, бажаючи показати симъ царскому посланцеви,

вонь радый бы выконати царску волю про. згоду, коли жь не

хоче Пушкарь. Гетьманъ зичивъ доброго здоровля старшвн±,

черни полку полтавского й УС'Ьмъ Запорожцямъ, що були ври

Пушкарю.

„Не в±домо намъ й доси, писавъ гетьманъ, зъ якои при-

чины Запорожцђ выйшли зъ Запорожа, прийшли до Кремен-

дука та иншихъ м±стъ, чинять похвадки на вбйско наше, обВ-

цяються худобу нашу грабувати та насъ убивати. Тблько

й чути про душегубства; довго терпћли, але тешерь мусимо

боронити житя свого й идемо на васъ зовсђмъ не того, що бь

кровь розливати, якъ зацевняв васъ старшина ваша, а що бь

втихомирити свавольство. Ваша старшины достали соб'Ь якйсь

листы й бадамутять та обдурюють васъ, простыхъ людей; у насъ

6 теперь kouif1 листу, що ириславъ царь до Пушкаря зъ дво-

ряниномъ Ничипоромъ Хрисантовичемъ Волковымъ ; пришл±ть

двохъ товаришьвъ своихъ прочитати, задевнитися, що цар-

ске величество жадному свавольству не вотураб, а каже тавъ

намъ, якъ и вамъ, що бь жили любо та одностайно; съ того

правду нашу можете зрозумми, що царске величество ласкаво

витавъ и зъ великимъ почотомъ вырядивъ у дорогу п6сланц'Ьвъ

нашихъ Прокопа Бережецкого, Ивана Богуна й Л'Ь-

сницкого, полковника миргородского, а Гискру за нешравду

сказавъ затримати на столицВ. Що не хочемо розливати крови,

можете съ того знати, що мы, затримавши свавольныхъ та не-

слухняныхъ людей, не вбивали нгЬкого, а бережемо ихъ. Самъ

Барабашь за евгЬдка нашои кротости й розсуддивости. Хочь

вонь и багато лихого накоивъ, проте мы маетностей у него не

выдерли, якъ вонь набрВху€ на насъ, а навваки, хлмоиъ та

грошима заиомогу ему дали; отакъ и думки не маемо помща-

тися надъ кимъ небудь зъ васъ; покиньте только вашй выгадки

та не слухайте своихъ старшинъ, що брехн± вамъ вишуть,

буц'Ьмъ прислано вбдъ царя заплату вбйску за чотыри роки,

а мы бь то, до своихъ рукъ прибравши, вамъ не даемо; стар-

шины ваша полковй у своихъ рукахъ мали оранды горвлчанй

й тютюннВ й усВ доходы полку полтавского, а мы нВ съ чого

не користувалися, й теперь вамъ нВчого вертати не можеио ;

коли не хочете терпђти лиха, .то присылайте швидш?