— 49 —

зоряхъ, а самъ съ козаками та величезнымъ обозомъ рушввъ

ще да.%; наблизившись до самои Полтавы, гетьианъ такъ роз-

ташувавсь зъ обозоиъ, мВжь селами: Жуками та Рябцями

саме на пригорб5 що бь зъ м'Ьста видко фло возы.

Пушкарь не важивсь бувъ выходити, думавъ, що краеше

засВсти въ ПодтавЬ та вбдбиватися вбдъ ворогбвъ; але дейнеки

забунтували, зняли крикъ, що въ Выговского вбйска трохи,

докоряли свому керманичеви, що вонь злякався та вымагали,

що бь вђвъ ихъ на ворога. ГолотЬ повабнй були Выговского

возы, а вона й гадки не мала, що Выговскйй саме й важивъ

на те бажане опанувати возы; для того й постановивъ ихъ на

видноцђ.

Дня 1. червня на св'Ьтан•Ь Пушкарь рушивъ съ Полтавы.

Выговц'Ь заразъ же сыпнули въ ростичь. Голота доиалася до

возбвъ, де буди бочки зъ гор±лкою: Дуть, више

вони не сподЬвалися кбнця свому щастю“,

Саме того й чекавъ Вбнъ метнувся въ доливу

й рушивъ напередъ Нђмц%въ, а самъ побВгъ до Со-

колячихъ Байракбвъ за Ордою.

не гараздъ справилися. Дейнеки полатали ииъ

боки дручками та й прогнали, а сама зновъ узялися до го-

рђлки й вовцивалися на смерть.

Тод•ћ та Карабей ударили на нихъ съ Тата-

рами. Барабашь зъ своими Запорожцями заздалегбдь одтягнувъ

та й ункъ. Пяна жь голота не здолала не то боровитися,

а й руками звести й уся вогинула вбдъ татарскихъ шабель.

Пушкарь бився до останку: благавъ, заклинавъ, сварився...

все те дареино. Не було де взяти стбдьки воды, що бь воодли-

вати бћдолашне вбйско. НарештЬ козакъ, що бь под-

служитися Выговскому, стявъ полковникови полтавскому го-

лову, та й принеЬсъ до нбгъ побђдника.

встуиивъ до Полтавы; половину MtcTa було

вже торф зруйновано та спалено. Полтавщина, каже .тЬтоивсець,

сорокъ девять .л•Ьтъ оддад±къ колотнечи бувши, цвида собД

вышалася, а посля Выговского завитаня не швидко поправи-

лася, Татарва сыпнула по околицяхъ, палила села, забивала

людей, нввечила Мнокъ. Такъ воно тяглося чотыри дн±, ажь

поки вбйско не заворушилося та не стали козаки докоряти

Выговскому, що дозволивъ Ордђ батькбвщину шлюндрувати.

Рус. Иот. Bi6z. XIII. т.

4